постукотіти

Значення в інших словниках

1. постукотіти — -очу, -отиш, док. Підсил. до постукати. || Піти, поїхати зі стукотом, викликаючи стукіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. постукотіти — ПОСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до посту́кати. Як стихло трохи, Соня раптом постукотіла олівцем по столу (А. Головко); Не встигла Тамара доторкнутися пальцями до дверей і злегенька постукотіти, як з кімнати почувся голос (А. Словник української мови у 20 томах
3. постукотіти — СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал. Словник синонімів української мови
4. постукотіти — ПОСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до посту́кати. Як стихло трохи, Соня раптом постукотіла олівцем по столу (Головко, І, 1957, 156); Не встигла Тамара доторкнутися пальцями до дверей і злегенька постукотіти, як з кімнати почувся голос (Хижняк... Словник української мови в 11 томах
5. постукотіти — Постукотіти, -чу, -чеш гл. Постучать. Словник української мови Грінченка