1. Орфографічний словник української мови

постукування

посту́кування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постукування — -я, с. Дія за знач. постукувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постукування — ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Панас Мирний); Його [дятла] безнастанне і заклопотане постукування нагадало Максимові лічильник Гейгера у фізичній лабораторії (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. постукування — ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Мирний, IV, 1955, 298)... Словник української мови в 11 томах