постукування
ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією.
Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Панас Мирний);
Його [дятла] безнастанне і заклопотане постукування нагадало Максимові лічильник Гейгера у фізичній лабораторії (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постукування — посту́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- постукування — -я, с. Дія за знач. постукувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постукування — ПОСТУ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посту́кувати і звуки, утворювані цією дією. Чутно було глухе постукування серед темноти, а більше нічого (Мирний, IV, 1955, 298)... Словник української мови в 11 томах