1. Орфографічний словник української мови

поцибати

поциба́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцибати — -аю, -аєш, док. Піти, цибаючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поцибати — ПОЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Піти, цибаючи. Він звівся навшпиньки і, високо задираючи ноги, тихо-тихо поцибав до дверей (Ю. Смолич); Зупинивши коня, він скочив з лінійки і поцибав прямо на тік (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  3. поцибати — ПОЦИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Піти, цибаючи. Він звівся навшпиньки і, високо задираючи ноги, тихо-тихо поцибав до дверей (Смолич, II, 1958, 33); Зупинивши коня, він скочив з лінійки і поцибав прямо на тік (Бурл., О. Вересай, 1959, 81). Словник української мови в 11 томах