1. Орфографічний словник української мови

поіржавіти

поіржа́віти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поіржавіти — -іє. Док. до іржавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поіржавіти — ПОІРЖА́ВІТИ, ПОРЖАВІ́ТИ, іє. Док. до іржа́віти. – А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! Чим я пшеницю коситиму? – вела далі Оленка (Остап Вишня); Мечі поіржавіли. Словник української мови у 20 томах
  3. поіржавіти — Поржаві́ти і поіржа́віти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поіржавіти — ПОІРЖА́ВІТИ, іє. Док. до іржа́віти. — А в лобогрійці дишло поламане! Коса поіржавіла, в шестернях зубки повибивані! Чим я пшеницю коситиму? — вела далі Оленка (Вишня, І, 1956, 379); Мечі поіржавіли. Словник української мови в 11 томах