прагматика

Значення в інших словниках

1. прагматика — -и, ж. 1》 Будь-яке вчення про діяльність, практику. 2》 Розділ семіотики, який досліджує сприйняття суб'єктом знаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прагматика — ПРАГМА́ТИКА, и, ж. 1. лінгв. Розділ семіотики, у якому розглядаються відношення між мовними засобами й тими, хто ними користується. Якщо у 60-70-ті рр. Словник української мови у 20 томах
3. прагматика — (англ. рragmatic) оцінка та порівняння різних комп’ютерних мов, програм і систем за критерієм корисності, вигідності, ефективності. Економічний словник
4. прагматика — прагма́тика (від грец. πραγματικός – дійовий, чинний) 1. Розділ семіотики, який досліджує сприйняття знака (напр., слова, ноти тощо) пізнаючим суб’єктом. 2. В широкому розумінні – будь-яке вчення про діяльність, практику. Словник іншомовних слів Мельничука
5. прагматика — ПРАГМАТИКА — розділ семіотики, в якому тематизується застосуванння мови або інтерпретація знаків водночас із суб'єктом цієї інтерпретації. Поняття "мовленнєва П." було введено Моррисом і Карнапом як доповнення синтаксису та семантики мови. Філософський енциклопедичний словник
6. прагматика — рос. прагматика 1. Будь-яке вчення про реальну діяльність, практику. 2. Оцінка і порівняння різних комп'ютерних мов програм і систем за критеріями корисності, вигідності, ефективності. Eкономічна енциклопедія