прагматика
прагма́тика
-и, ж.
1》 Будь-яке вчення про діяльність, практику.
2》 Розділ семіотики, який досліджує сприйняття суб'єктом знаків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прагматика — прагма́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прагматика — ПРАГМА́ТИКА, и, ж. 1. лінгв. Розділ семіотики, у якому розглядаються відношення між мовними засобами й тими, хто ними користується. Якщо у 60-70-ті рр. Словник української мови у 20 томах
- прагматика — (англ. рragmatic) оцінка та порівняння різних комп’ютерних мов, програм і систем за критерієм корисності, вигідності, ефективності. Економічний словник
- прагматика — прагма́тика (від грец. πραγματικός – дійовий, чинний) 1. Розділ семіотики, який досліджує сприйняття знака (напр., слова, ноти тощо) пізнаючим суб’єктом. 2. В широкому розумінні – будь-яке вчення про діяльність, практику. Словник іншомовних слів Мельничука
- прагматика — ПРАГМАТИКА — розділ семіотики, в якому тематизується застосуванння мови або інтерпретація знаків водночас із суб'єктом цієї інтерпретації. Поняття "мовленнєва П." було введено Моррисом і Карнапом як доповнення синтаксису та семантики мови. Філософський енциклопедичний словник
- прагматика — рос. прагматика 1. Будь-яке вчення про реальну діяльність, практику. 2. Оцінка і порівняння різних комп'ютерних мов програм і систем за критеріями корисності, вигідності, ефективності. Eкономічна енциклопедія