пречуття

пречуття́

іменник середнього роду

поет., арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пречуття — -я, с., заст., поет. Передчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пречуття — ПРЕЧУТТЯ́, я́, с., заст., поет. Передчуття. У грудях їх [козаків], мов криця, загартованих, мимоволі вставало пречуття, що завтра й вони також поляжуть на січовій ниві й нікому буде їх поховати (М. Словник української мови у 20 томах
  3. пречуття — ПЕРЕДЧУТТЯ́, ПЕРЕДЧУВА́ННЯ, ВІДЧУТТЯ́ рідше, ПРЕЧУТТЯ́ заст., поет., ПРОЧУТТЯ́ діал., ПРОЧУВА́ННЯ діал. Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (М. Словник синонімів української мови
  4. пречуття — ПРЕЧУТТЯ́, я́, с., заст., поет. Передчуття. У грудях їх [козаків], мов криця, загартованих, мимоволі вставало пречуття, що завтра й вони також поляжуть на січовій ниві й нікому буде їх поховати (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах