привиклий

приви́клий

дієприкметник

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привиклий — див. ЗВИКЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. привиклий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до привикнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привиклий — ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до приви́кнути. – Що ж там знову нового? – спитав, ніби байдужно, гетьман, привиклий до всіляких немилих новин (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  4. привиклий — ПРИВИ́КЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до приви́кнути. Словник української мови в 11 томах
  5. привиклий — Привиклий, -а, -е Привыкшій. Словник української мови Грінченка