1. Орфографічний словник української мови

пригар

при́гар

іменник чоловічого роду

присмак диму; сивушне масло; загар

діал.

прига́р

іменник чоловічого роду

пригоріле

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригар — I пр`игар-у, ч. і ж., діал. Те саме, що пригара. II приг`ар-у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (під час варіння, плавлення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пригар — ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару. Словник української мови у 20 томах
  3. пригар — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Словник синонімів української мови
  4. пригар — Прига́р, -ру (ч. р.) і -рі (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пригар — ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару. Словник української мови в 11 томах