пригар
ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра.
ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.).
Очистка литва від пригару.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пригар — при́гар іменник чоловічого роду присмак диму; сивушне масло; загар діал. прига́р іменник чоловічого роду пригоріле Орфографічний словник української мови
- пригар — I пр`игар-у, ч. і ж., діал. Те саме, що пригара. II приг`ар-у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (під час варіння, плавлення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пригар — ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару. Словник української мови у 20 томах
- пригар — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Словник синонімів української мови
- пригар — Прига́р, -ру (ч. р.) і -рі (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)