1. Словник української мови у 20 томах

пригар

ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал.

Те саме, що прига́ра.

ПРИГА́Р, у, ч.

Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.).

Очистка литва від пригару.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригар — при́гар іменник чоловічого роду присмак диму; сивушне масло; загар діал. прига́р іменник чоловічого роду пригоріле Орфографічний словник української мови
  2. пригар — I пр`игар-у, ч. і ж., діал. Те саме, що пригара. II приг`ар-у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (під час варіння, плавлення і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пригар — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Словник синонімів української мови
  4. пригар — Прига́р, -ру (ч. р.) і -рі (ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пригар — ПРИ́ГАР, у, ч. і ж., діал. Те саме, що прига́ра. ПРИГА́Р, у, ч. Те, що пригоріло, пристало до поверхні (при варінні, плавленні і т. ін.). Очистка литва від пригару. Словник української мови в 11 томах