приказний

Значення в інших словниках

1. приказний — -а, -е, іст. Прикм. до приказ 1). || Який служив у приказі. || у знач. ім. приказний, -ного, ч. Той, хто служив у приказі. Приказний крючок зневажл. — чиновник, писар приказу. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. приказний — ПРИКА́ЗНИЙ, а, е, іст. Прикм. до прика́з 1. В першій половині XVII ст. приказна система управління в Російській державі розвивалась далі, а разом з нею зміцнювалася самодержавна влада царя (з наук. літ.); // Який служив у приказі. Словник української мови у 20 томах
3. приказний — ПРИКА́ЗНИЙ, а, е, іст. Прикм. до прика́з 1. В першій половині XVII ст. приказна система управління в Російській державі розвивалась далі, а разом з нею зміцнювалася самодержавна влада царя (Іст. УРСР, І, 1953, 214); // Який служив у приказі. Словник української мови в 11 томах