прикурити

прикури́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прикурити — див. прикурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прикурити — ПРИКУРИ́ТИ див. прику́рювати. Словник української мови у 20 томах
  3. прикурити — дава́ти / да́ти прикури́ти кому і без додатка. 1. Сварити, гостро критикувати кого-небудь; не поступатися кому-небудь у чомусь, зміцнювати свій вплив на когось. — А вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже .. дає прикурити Перегуді (В. Фразеологічний словник української мови
  4. прикурити — ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти. Словник синонімів української мови
  5. прикурити — ПРИКУРИ́ТИ див. прику́рювати. Словник української мови в 11 томах