прикурити
прикури́ти
див. прикурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикурити — прикури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прикурити — ПРИКУРИ́ТИ див. прику́рювати. Словник української мови у 20 томах
- прикурити — дава́ти / да́ти прикури́ти кому і без додатка. 1. Сварити, гостро критикувати кого-небудь; не поступатися кому-небудь у чомусь, зміцнювати свій вплив на когось. — А вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже .. дає прикурити Перегуді (В. Фразеологічний словник української мови
- прикурити — ПРИПА́ЛЮВАТИ (прикладаючи щось до вогню чи жару, змушувати загорітися), ПРИСВІ́ЧУВАТИ розм.; ПРИКУ́РЮВАТИ (люльку, цигарку тощо). — Док.: припали́ти, присвіти́ти, прикури́ти. Словник синонімів української мови
- прикурити — ПРИКУРИ́ТИ див. прику́рювати. Словник української мови в 11 томах