примочувати

примо́чувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примочувати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
  2. примочувати — -ую, -уєш, недок., примочити, -мочу, -мочиш, док., перех. 1》 Намочувати трохи що-небудь. 2》 перен., розм. Випивати, відзначаючи яку-небудь подію, придбання чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примочувати — ПРИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., що. 1. Намочувати трохи що-небудь. Він не дає мені нічого втомного робити для нього, .. Словник української мови у 20 томах
  4. примочувати — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. примочувати — ПРИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМОЧИ́ТИ, мочу́, мо́чиш, док., перех. 1. Намочувати трохи що-небудь. Він не дає мені нічого втомного робити для нього, ..я тільки примочую йому голову одеколоном (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. примочувати — Примо́чувати, -чую, -єш сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк. Словник української мови Грінченка