приміти

примі́ти

дієслово недоконаного виду

могти

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміти — -ію, -ієш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. приміти — ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Могти (вживане в умовному способі). Примів би вбив його (Номис); Зненавидів [Денис] його так, що примів би – в ложці води втопив би!.. (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. приміти — ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Примів би вбив його (Номис, 1864, № 3430); Зненавидів [Денис] його так, що примів би — в ложці води втопив би!.. (Гр. Словник української мови в 11 томах
  4. приміти — Примі́ти, -мі́ю, -єш гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62. Словник української мови Грінченка