1. Словник української мови в 11 томах

приміти

ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі).

Примів би вбив його (Номис, 1864, № 3430);

Зненавидів [Денис] його так, що примів би — в ложці води втопив би!.. (Гр., II, 1963, 324);

— Ви, кажете, що не тямите поезії села, а я й сплю й бачу свою Масюківку. Приміла б, летіла туди оце таки зараз, і вже й не знаю, чи звикну я до вашого Києва, — сказала Галя (Н.-Лев., І, 1956, 611).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміти — примі́ти дієслово недоконаного виду могти рідко Орфографічний словник української мови
  2. приміти — -ію, -ієш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приміти — ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Могти (вживане в умовному способі). Примів би вбив його (Номис); Зненавидів [Денис] його так, що примів би – в ложці води втопив би!.. (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. приміти — Примі́ти, -мі́ю, -єш гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62. Словник української мови Грінченка