1. Словник української мови у 20 томах

приміти

ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст.

Могти (вживане в умовному способі).

Примів би вбив його (Номис);

Зненавидів [Денис] його так, що примів би – в ложці води втопив би!.. (Б. Грінченко);

– Ви, кажете, що не тямите поезії села, а я й сплю й бачу свою Масюківку. Приміла б, летіла туди оце таки зараз, і вже й не знаю, чи звикну я до вашого Києва, – сказала Галя (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміти — примі́ти дієслово недоконаного виду могти рідко Орфографічний словник української мови
  2. приміти — -ію, -ієш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приміти — ПРИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Примів би вбив його (Номис, 1864, № 3430); Зненавидів [Денис] його так, що примів би — в ложці води втопив би!.. (Гр. Словник української мови в 11 томах
  4. приміти — Примі́ти, -мі́ю, -єш гл. Быть въ силахъ, мочь. Примів би, — всіх із гаю порозганяв, щоб не щебетали. Г. Барв. 62. Словник української мови Грінченка