примічений

Значення в інших словниках

1. примічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до примітити. || примічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода – все те, мов живе, ставало перед ним (Панас Мирний); Обидва вони були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (П. Словник української мови у 20 томах
3. примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода — все те, мов живе, ставало перед ним (Мирний, III, 1954, 207)... Словник української мови в 11 томах