примічений
примі́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до примітити.
|| примічено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- примічений — примі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода – все те, мов живе, ставало перед ним (Панас Мирний); Обидва вони були примічені королем і тому підкреслено грузько сиділи в стильних кріселках (П. Словник української мови у 20 томах
- примічений — ПРИМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до примі́тити. Розмова з прислугою, Христина, досі не примічена ним, врода — все те, мов живе, ставало перед ним (Мирний, III, 1954, 207)... Словник української мови в 11 томах