1. Орфографічний словник української мови

приручений

приру́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приручений — див. покірний Словник синонімів Вусика
  2. приручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приручений — ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. приручений — ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (Зоол. Словник української мови в 11 томах