1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приручений

приру́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приручити.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приручений — приру́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. приручений — див. покірний Словник синонімів Вусика
  3. приручений — ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. приручений — ПРИРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приручи́ти. Уперше дикі кури були приручені в Індії і звідти поширилися по всіх країнах (Зоол. Словник української мови в 11 томах