1. Орфографічний словник української мови

пристойно

присто́йно

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристойно — Присл. до пристойний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пристойно — ПРИСТО́ЙНО. Присл. до присто́йний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (С. Васильченко); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Словник української мови у 20 томах
  3. пристойно — НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Словник синонімів української мови
  4. пристойно — ПРИСТО́ЙНО. Присл. до присто́йний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Вас., III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Словник української мови в 11 томах
  5. пристойно — Пристойно нар. Прилично. Пане гетьмане, старого пса не пристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. 28. Словник української мови Грінченка