притухати

притуха́ти 1

дієслово недоконаного виду

переставати горіти; поступово зменшуватися

розм.

притуха́ти 2

дієслово недоконаного виду

починати тухнути, псуватися

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притухати — див. гаснути Словник синонімів Вусика
  2. притухати — I -ає, недок., притухнути і розм. притухти, -хне, док. 1》 Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. || Поступово переставати сяяти, блищати, світитися (про зорі, очі і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притухати — 1. див. потухати 2. це пухлину Словник чужослів Павло Штепа
  4. притухати — ПРИТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИТУ́ХНУТИ і розм. ПРИТУ́ХТИ, хне, док. 1. Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. То притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина, то знов підіймав разом полум'я огневим язиком (І. Словник української мови у 20 томах
  5. притухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  6. притухати — ПРИТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИТУ́ХНУТИ і розм. ПРИТУ́ХТИ, хне, док. 1. Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. То притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина, то знов підіймав разом полум’я огневим язиком (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах