притухати

Значення в інших словниках

1. притухати — притуха́ти 1 дієслово недоконаного виду переставати горіти; поступово зменшуватися розм. притуха́ти 2 дієслово недоконаного виду починати тухнути, псуватися розм. Орфографічний словник української мови
2. притухати — I -ає, недок., притухнути і розм. притухти, -хне, док. 1》 Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. || Поступово переставати сяяти, блищати, світитися (про зорі, очі і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притухати — 1. див. потухати 2. це пухлину Словник чужослів Павло Штепа
4. притухати — ПРИТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИТУ́ХНУТИ і розм. ПРИТУ́ХТИ, хне, док. 1. Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. То притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина, то знов підіймав разом полум'я огневим язиком (І. Словник української мови у 20 томах
5. притухати — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
6. притухати — ПРИТУХА́ТИ¹, а́є, недок., ПРИТУ́ХНУТИ і розм. ПРИТУ́ХТИ, хне, док. 1. Поступово тухнути, переставати горіти, світитися. То притухав гніт, і на йому насилу тліла неначе синя вогнева горошина, то знов підіймав разом полум’я огневим язиком (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах