1. Орфографічний словник української мови

причинятися

причиня́тися 1

дієслово недоконаного виду

зачинятися нещільно

причиня́тися 2

дієслово недоконаного виду

прилучатися

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причинятися — I -яється, недок., причинитися, -чиниться, док. 1》 Зачинятися, перев. нещільно, не повністю (про двері, вікно, кватирку і т. ін.). 2》 тільки недок. Пас. до причиняти I. II -яюся, -яєшся, недок., причинитися, -чинюся, -чинишся, док., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. причинятися — ПРИЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок., ПРИЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док. 1. Зачинятися, перев. нещільно, не повністю (про двері, вікно, кватирку і т. ін.). Клітка була на диво хороша, і дверці щільно причинялися, і сідальце є (А. Словник української мови у 20 томах
  3. причинятися — ПРИЛУЧА́ТИСЯ (починати брати участь у дії, яка виконується іншими, у розпочатій ким-небудь справі тощо), ПРИЧИНЯ́ТИСЯ, ПРИЧАЩА́ТИСЯ розм. — Док.: прилучи́тися, причини́тися, причасти́тися. Гей, брати! Поки не пізно, Прилучаймось враз до праці (П. Словник синонімів української мови
  4. причинятися — ПРИЧИНЯ́ТИСЯ¹, я́ється, недок., ПРИЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док. 1. Зачинятися, перев. нещільно, не повністю (про двері, вікно, кватирку і т. ін.). Словник української мови в 11 томах