1. Орфографічний словник української мови

прогнилий

прогни́лий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогнилий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити. || у знач. прикм. || у знач. ім. прогниле, -лого, с., перен. Те, що деградувало, занепало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прогнилий — ПРОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прогни́ти. Прогнилі від сирості дошки; // у знач. прикм. На сучку верби висів прогнилий ятір (Григорій Тютюнник); Напевне, здригнулася і прогнила душа штаб-ротмістра... Словник української мови у 20 томах
  3. прогнилий — ПРОГНИ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прогни́ти. Прогнилі від сирості дошки; Капіталізм — наскрізь прогнила система, що відживає свій вік (Рад. Укр., 3.VIII 1961, 4); // У знач. прикм. На сучку верби висів прогнилий ятір (Тют. Словник української мови в 11 томах