проголошувати

Значення в інших словниках

1. проголошувати — Проклямувати, (правду) ур. голосити; (мир) оприлюднювати, обнародувати; (тост) виголошувати; (війну) ОГОЛОШУВАТИ. Словник синонімів Караванського
2. проголошувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
3. проголошувати — -ую, -уєш, недок., проголосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка. 1》 Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати. || Офіційно сповіщати про початок, настання, створення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проголошувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що і без прям. дод. 1. Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати. Словник української мови у 20 томах
5. проголошувати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
6. проголошувати — Проголо́шувати, -ло́шую, -ло́шуєш; проголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. проголошувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. і без додатка. 1. Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати. Словник української мови в 11 томах