проголошувати
проголо́шувати
-ую, -уєш, недок., проголосити, -ошу, -осиш, док., перех. і без додатка.
1》 Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати.
|| Офіційно сповіщати про початок, настання, створення чого-небудь.
|| Офіційно оголошувати кого-небудь обраним або поставленим на високий, відповідальний пост, керівну посаду; оголошувати про присвоєння якогось титулу, звання і т. ін.
2》 Публічно виголошувати промову, здравицю, тост тощо, звертатися до кого-небудь і т. ін.
|| Усно або на письмі висловлювати свої думки, ідеї, ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін.
|| Заявляти про визнання кого-, чого-небудь кимсь або якимсь; давати комусь, чомусь характеристику, оцінку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проголошувати — проголо́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проголошувати — Проклямувати, (правду) ур. голосити; (мир) оприлюднювати, обнародувати; (тост) виголошувати; (війну) ОГОЛОШУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- проголошувати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- проголошувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., що і без прям. дод. 1. Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати. Словник української мови у 20 томах
- проголошувати — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- проголошувати — Проголо́шувати, -ло́шую, -ло́шуєш; проголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проголошувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. і без додатка. 1. Офіційно оголошувати що-небудь, доводити до загального відома; обнародувати. Словник української мови в 11 томах