1. Орфографічний словник української мови

прозиваний

прози́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозиваний — -а, -е. Дієприкм. теп. і мин. ч. до прозивати. || прозивано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прозиваний — ПРОЗИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прозива́ти. Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні (М. Рильський); // прози́вано, безос. пред. – Не кажіть паничику, не кажіть нікому, як мене прозивано, – спішно прошепотіла вона мені (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. прозиваний — ПРОЗИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. теп. і мин. ч. до прозива́ти. Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні (Рильський, II, 1956, 276); // прози́вано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах