проколений
проко́лений
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проколений — проколотий, -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проколоти. || проколено, проколото, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проколений — ПРОКО́ЛЕНИЙ, ПРОКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проколо́ти. Людина, загукана та забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштурхувана та висміювана, стягається сама в собі, корчиться, мов проколений слимак (І. Словник української мови у 20 томах
- проколений — ПРОКО́ЛЕНИЙ, ПРОКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проколо́ти. Людина, загукана та забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштурхувана та висміювана, стягається сама в собі, корчиться, мов проколений слимак (Фр. Словник української мови в 11 томах