1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проколений

проко́лений

проколотий, -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проколоти.

|| проколено, проколото, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проколений — проко́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проколений — ПРОКО́ЛЕНИЙ, ПРОКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проколо́ти. Людина, загукана та забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштурхувана та висміювана, стягається сама в собі, корчиться, мов проколений слимак (І. Словник української мови у 20 томах
  3. проколений — ПРОКО́ЛЕНИЙ, ПРОКО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проколо́ти. Людина, загукана та забита довгими літами недолі і приниження, відмалку погорджувана, поштурхувана та висміювана, стягається сама в собі, корчиться, мов проколений слимак (Фр. Словник української мови в 11 томах