1. Орфографічний словник української мови

проколка

проко́лка

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проколка — -и, ж., рідко. 1》 Дія за знач. проколоти, проколювати 1). 2》 археол. Знаряддя з гострим кінцем, яким проколюють що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проколка — ПРОКО́ЛКА, и, ж., рідко, архл. Знаряддя з гострим кінцем, яким проколюють що-небудь. В людей пізнього давньокам'яного віку з'являються вже різні знаряддя з кременю, кістки і рогу – скребачки, проколки, голки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. проколка — ПРОКО́ЛКА, и, ж., рідко. 1. Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1. 2. архл. Знаряддя з гострим кінцем, яким проколюють що-небудь. Словник української мови в 11 томах