1. Орфографічний словник української мови

прокуріти

прокурі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокуріти — -рить, док., розм. 1》 Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору. 2》 Вкритися, просякнути пилом, курявою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прокуріти — ПРОКУРІ́ТИ, ри́ть, док., розм. 1. Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору. Автобус із приїжджими й господарями прокурів геть (Ю. Яновський); * Образно. Ну так ось – Передо мною стежка. Словник української мови у 20 томах
  3. прокуріти — ПРОКУРІ́ТИ, ри́ть, док., розм. 1. Проїхати, пробігти і т. ін., здіймаючи пил, куряву вгору. Автобус із приїжджими й господарями прокурів геть (Ю. Янов., II, 1954, 142); *Образно. Ну так ось — Передо мною стежка. Словник української мови в 11 томах