1. Орфографічний словник української мови

промоклий

промо́клий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. промоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до промокнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. промоклий — ПРОМО́КЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до промо́кнути; змоклий. – Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! – пильно попрохала вже тремтяча, промокла до самого тіла, дівчина (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. промоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. промоклий — ПРОМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до промо́кнути. — Дідусю! Дайте-бо мені весельце, далебі я швидше од вас справлю човен у затишок! — пильно попрохала вже тремтяча, промокла до самого тіла, дівчина (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах