1. Орфографічний словник української мови

пронизуватий

прони́зуватий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронизуватий — -а, -е. Те саме, що пронизливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пронизуватий — ПРОНИ́ЗУВАТИЙ, а, е. Те саме, що прони́зливий. Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори й стяги і гнав по млистому небу клочками пошарпані хмари (М. Старицький); По всьому тілу його [Макса] проходить пронизуватий, важкий, моторошний холод (В. Словник української мови у 20 томах
  3. пронизуватий — ПРОНИ́ЗЛИВИЙ (про вітер, холод тощо — який завдає неприємного фізичного відчуття), ПРОНИ́ЗУВАТИЙ, ПРОЙМА́ЮЧИЙ рідко, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, РІЗКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ) розм., ПРОНИ́КЛИВИЙ розм., ШПУ́ЙНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  4. пронизуватий — ПРОНИ́ЗУВАТИЙ, а, е. Те саме, що прони́зливий. Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори й стяги і гнав по млистому небу клочками пошарпані хмари (Стар., Облога.., 1961, 9); Радюк важко зітхнув. І його гострі, пронизуваті карі очі неначе припали росою (Н. Словник української мови в 11 томах