1. Орфографічний словник української мови

проріха

прорі́ха

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проріха — див. отвір Словник синонімів Вусика
  2. проріха — хохл. (прореха) розпірка діра, дірка, розпір, розпірка Словник чужослів Павло Штепа
  3. проріха — ПРОРІ́ХА, и, ж. Діра в одязі, тканині. Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (А. Головко); * Образно. Мерщій хліб прибирали [одрадяни] та вивозили на продаж.. Словник української мови у 20 томах
  4. проріха — ДІ́РКА (розірване або витерте місце на одежі, взутті тощо), ДІРА́, ПРОРІ́ХА розм. Сорочка на ньому чорна та пречорна, та вся вже в дірках (Г. Квітка-Основ'яненко); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю.., чимало дір попрогризали в нім миші та молі (І. Словник синонімів української мови
  5. проріха — ПРОРІ́ХА, и, ж. Діра в одязі, тканині. Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Головко, II, 1957, 575); *Образно. Мерщій хліб прибирали [одрадяни] та вивозили на продаж.. Словник української мови в 11 томах