проріха
ПРОРІ́ХА, и, ж.
Діра в одязі, тканині.
Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (А. Головко);
* Образно. Мерщій хліб прибирали [одрадяни] та вивозили на продаж.., аби мерщій дірки залатати та проріхи позапихати (Панас Мирний);
// Прорізана або штучно утворена щілина в чому-небудь.
Діти вже починали мерзнути. Щоб тепліше було, Чайченко щільно вмостив їх на грубому, в гречечку збитому рядні, а кінці його зав'язав хрест-навхрест.. На санях жваво заворушився, забився великий живий вузол, крізь проріхи його раз по разу висовувались і ховалися повеселілі обличчя малечі (М. Стельмах);
// Отвір у стіні, даху і т. ін.
Вони [двері] розчинилися .. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіча (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- проріха — прорі́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проріха — див. отвір Словник синонімів Вусика
- проріха — хохл. (прореха) розпірка діра, дірка, розпір, розпірка Словник чужослів Павло Штепа
- проріха — ДІ́РКА (розірване або витерте місце на одежі, взутті тощо), ДІРА́, ПРОРІ́ХА розм. Сорочка на ньому чорна та пречорна, та вся вже в дірках (Г. Квітка-Основ'яненко); Двісті літ оте шатро спочивало в укриттю.., чимало дір попрогризали в нім миші та молі (І. Словник синонімів української мови
- проріха — ПРОРІ́ХА, и, ж. Діра в одязі, тканині. Незвична сидіти без діла, вона й зараз домоглась від Марусі роботи собі: латала свіжі проріхи на Петрусевій ватянці (Головко, II, 1957, 575); *Образно. Мерщій хліб прибирали [одрадяни] та вивозили на продаж.. Словник української мови в 11 томах