протидіючий
протиді́ючий
дієприкметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидіючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до протидіяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протидіючий — ПРОТИДІ́ЮЧИЙ, а, е. Який протидіє кому-, чому-небудь. Сили, з якими два тіла діють одне на друге, рівні за величиною і протилежні за напрямом. Якщо одну з цих сил назвати діючою силою, то друга буде протидіючою (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах