протидіючий
протиді́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до протидіяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протидіючий — протиді́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- протидіючий — ПРОТИДІ́ЮЧИЙ, а, е. Який протидіє кому-, чому-небудь. Сили, з якими два тіла діють одне на друге, рівні за величиною і протилежні за напрямом. Якщо одну з цих сил назвати діючою силою, то друга буде протидіючою (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах