1. Орфографічний словник української мови

публічний

публі́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. публічний — ПРИВСЕЛЮДНИЙ; (суд) гласний, відкритий; (шпиталь) громадський; (- бібліотеку) загальний, загальнодоступний; (спокій) суспільний. Словник синонімів Караванського
  2. публічний — -а, -е. 1》 Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний. Публічна акціонерна компанія — акціонерна компанія, акції якої продаються на фондовій біржі вільно, відкрито, без обмежень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. публічний — Прилюдний, громадський, суспільний Словник чужослів Павло Штепа
  4. публічний — ПУБЛІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний, привселюдний. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти. Поз'їздилося їх з усієї околиці (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. публічний — публі́чний (від лат. publicus – суспільний, народний) відкритий, гласний; суспільний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. публічний — ГРОМА́ДСЬКИЙ (признач. для колективного користування, відвідування), ПУБЛІ́ЧНИЙ. (Чоловік:) Шановний пане! Може ваша ласка до збору в дім громадський завітати, щоб з ділом завершити (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
  7. публічний — Публі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)