публічний
публі́чний
-а, -е.
1》 Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний.
Публічна акціонерна компанія — акціонерна компанія, акції якої продаються на фондовій біржі вільно, відкрито, без обмежень.
Публічна бібліотека — загальнодоступна бібліотека, призначена для обслуговування широких кіл читачів.
Публічна корпорація — в Англії – правовий інститут, який виконує функції економічного та соціального характеру.
Публічна оферта — пропозиція, яка адресована невизначеному колу осіб, містить усі істотні умови договору і з якої вбачається воля оферента укласти договір на вказаних у пропозиції умовах з будь-ким, хто відгукнеться.
Публічне право — сукупність галузей права, які регулюють відносини, що забезпечують загальнодержавний інтерес.
Публічний торг (продаж) — продаж майна з аукціону.
2》 Признач. для широкого відвідування, користування; громадський.
3》 рідко. Стос. до публіки (у 2 знач.).
Значення в інших словниках
- публічний — публі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- публічний — ПРИВСЕЛЮДНИЙ; (суд) гласний, відкритий; (шпиталь) громадський; (- бібліотеку) загальний, загальнодоступний; (спокій) суспільний. Словник синонімів Караванського
- публічний — Прилюдний, громадський, суспільний Словник чужослів Павло Штепа
- публічний — ПУБЛІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний, привселюдний. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти. Поз'їздилося їх з усієї околиці (Г. Словник української мови у 20 томах
- публічний — публі́чний (від лат. publicus – суспільний, народний) відкритий, гласний; суспільний. Словник іншомовних слів Мельничука
- публічний — ГРОМА́ДСЬКИЙ (признач. для колективного користування, відвідування), ПУБЛІ́ЧНИЙ. (Чоловік:) Шановний пане! Може ваша ласка до збору в дім громадський завітати, щоб з ділом завершити (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
- публічний — Публі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)