публічно

публі́чно

Присл. до публічний 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. публічно — публі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. публічно — див. прилюдно Словник синонімів Вусика
  3. публічно — ПУБЛІ́ЧНО. Присл. до публі́чний 1. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (М. Коцюбинський); – От ви й скажіть їм, що це неправда, – сумно усміхнувся секретар, знаючи наперед... Словник української мови у 20 томах
  4. публічно — публічно: ◊ ви́білити публічно → вибілити Лексикон львівський: поважно і на жарт