публічно
публі́чно
Присл. до публічний 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- публічно — публі́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- публічно — див. прилюдно Словник синонімів Вусика
- публічно — ПУБЛІ́ЧНО. Присл. до публі́чний 1. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (М. Коцюбинський); – От ви й скажіть їм, що це неправда, – сумно усміхнувся секретар, знаючи наперед... Словник української мови у 20 томах
- публічно — публічно: ◊ ви́білити публічно → вибілити Лексикон львівський: поважно і на жарт