1. Орфографічний словник української мови

пупкування

пупкува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пупкування — -я, с., біол. Спосіб нестатевого розмноження деяких безхребетних тварин через розвиток нового організму з пупка (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пупкування — ПУПКУВА́ННЯ, я, с., біол. Спосіб нестатевого розмноження деяких безхребетних тварин шляхом розвитку нового організму з пупка (у 3 знач.). Губки [морські] розмножуються переважно пункуванням і створюють цілі колонії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах