1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пупкування

пупкува́ння

-я, с., біол.

Спосіб нестатевого розмноження деяких безхребетних тварин через розвиток нового організму з пупка (у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пупкування — пупкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пупкування — ПУПКУВА́ННЯ, я, с., біол. Спосіб нестатевого розмноження деяких безхребетних тварин шляхом розвитку нового організму з пупка (у 3 знач.). Губки [морські] розмножуються переважно пункуванням і створюють цілі колонії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах