пурхання
пу́рхання
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пурхання — -я, с. Дія за знач. пурхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пурхання — ПУ́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. пу́рхати. Голуби неначе раділи і на радощах грали в небі веселим пурханням (І. Нечуй-Левицький); Єлизавета поводилась, як дівчинка, і не помічала, що її надмірне пурхання в кімнатах замку викликало сміх навіть у наймичок (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах