пурхання
пу́рхання
-я, с.
Дія за знач. пурхати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пурхання — пу́рхання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пурхання — ПУ́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. пу́рхати. Голуби неначе раділи і на радощах грали в небі веселим пурханням (І. Нечуй-Левицький); Єлизавета поводилась, як дівчинка, і не помічала, що її надмірне пурхання в кімнатах замку викликало сміх навіть у наймичок (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах