1. Орфографічний словник української мови

пустотливий

пустотли́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустотливий — Грайливий, жартівливий, легковажний, с. шалапутний, збитошний. Словник синонімів Караванського
  2. пустотливий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. пустотливий — -а, -е. 1》 Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. || Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів. || Пов'язаний із пустощами. 2》 Легковажно-жартівливий, невимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустотливий — ПУСТОТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий. Дим клубками повивсь .. А вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пустотливий — ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю. Словник синонімів української мови
  6. пустотливий — Пустотли́вий і пустовли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пустотливий — Пусто́тливий, -а, -е = пустовливий. Словник української мови Грінченка