пустотливий

ПУСТОТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який любить пустувати, схильний до пустощів; грайливий.

Дим клубками повивсь .. А вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (І. Нечуй-Левицький);

Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, звабливих (Олесь Досвітній);

Роман був, як ніколи, веселий і часом немов школяр пустотливий (І. Багряний);

Іще дитя, – а вже зрадлива, Уже кокетка пустотлива! (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

* Образно. Пустотливий промінь сонця зупинивсь у зеленій гущині (М. Коцюбинський);

Сонце кинуло в Дніпро зололту мережку і милується з неї, пустотливе (Б. Антоненко-Давидович);

З далеких невідомих полів, з лілових лісів залітає на подвір'я притулку легкий пустотливий вітерець (О. Донченко);

Гудуть серед трави тигристі джмелі, радісно заливається жавір у небі, шепчуть про щось своє трави і квіти, бринить пустотливий потік (О. Бердник);

// Який свідчить про бажання пустувати, виражає схильність до пустощів.

Вузенькі, підкручені догори вусики надавали його обличчю пустотливого виразу, хоч сам він був переконаний, що вони підкреслюють його суворість і рішучість (Н. Рибак);

Петрусь грає. А перед очима вічно рум'яне, свіже обличчя Неллі і пустотливі гарні очі (Мирослав Ірчан);

Очі примружилися, розширилися, десь там, у глибині, пустотливі іскорки (із журн.);

// Пов'язаний із пустощами.

О, скільки пустотливих там було жартів, Яких хотілося й тобі, і їй разом! (М. Зеров);

Тося тепер явно глузувала з нього й стримувала себе, щоб не розреготатись, тим часом як очіїї і все обличчя взялося веселим пустотливим сміхом (М. Івченко);

Ген-ген на тім боці ставу ледь майорять серед ночі купальниці .. Плескіт, дівочі пустотливі скрики, сміх (А. Головко).

2. Легковажно-жартівливий, невимушений.

Батьківська бібліотека, здебільшого французька, де Пушкін .. зачитувався творами легковажної, пустотливої, не завжди пристойної анакреонтичної поезії. (М. Рильський);

Вона з'явилася раптово, весела й жвава, в одну мить наповнила ту кімнату і пахощами білої акації, і сміхом, і пустотливими розмовами (Ю. Збанацький).